Актуальність проблеми. Залізнична галузь є одною з основних бюджетоутворюючих галузей економіки України. Головним джерелом надходжень доходів залізничного транспорту є прибуток за перевезення вантажів у внутрішньому та міждержавному сполученню. Парк вантажних вагонів, якими здійснюються перевезення Державною адміністрацією залізничного транспорту України, налічує понад 123 тисячі вагонів, при тому в робочому стані знаходиться близько 95 тисяч вагонів, а решта фактично виключена з експлуатації і знаходиться в запасі або в ремонті. При загальних обсягах навантаження вагонів близько 1млн. тон на добу потрібна кількість вагонів складає майже 145 тисяч одиниць. Тобто існує величезна нестача вантажних вагонів, яка частково ліквідується за рахунок вагонів операторських компаній недержавної форми власності або іноземних вагонів. При цьому існуючий парк вантажних вагонів значно зношений морально та фізично – майже 80% парку вагонів експлуатується після призначеного терміна служби. Такий стан вантажного рухомого складу потребує оновлення близько 7 тисяч вагонів на рік, в тому числі більш як 5 тисяч піввагонів. 

Згідно прогнозів обсяги вантажних перевезень, не дивлячись на наслідки світової фінансової кризи, будуть поступово зростати. Це пов’язано і з збільшенням транзитних перевезень, і з підвищенням обсягів вантажної роботи у зв’язку з розвитком різних галузей економіки. Тому на залізницях України та країн СНД спостерігається постійний ріст обсягів перевезень. Значно зросла потреба в новому рухомому складі, який зможе забезпечити підвищену надійність, продуктивність та економічність в експлуатації. Тому розробка, освоєння виробництва та впровадження в експлуатацію сучасного рухомого складу нового покоління є вельми актуальною науково-технічною проблемою державного значення для економіки України.